Вівторок, 2024-03-19, 1:09 PM
Вітаю Вас Гість | RSS
Увага акція!

Акція "Книги у пошуках читача"

Нові надходженняї

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Пошук
Календар
«  Березень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Друзі сайту
Адреси, телефони підприємств, організацій, квартирних телефонів Тернополя і Тернопільської області

тернопільська районна централізована бібліотечна система

Івачів Горішній

Історія села Івачів Горішній

Село Івачів Горішній 1946-1990 рр. називалося Верхній Івачів. Підпорядковане Івачеводолішнівській сільські раді. Розташоване над річкою Серет, за 15 км. від Тернополя. Населення 220 осіб. Перша писемна згадка – 1463 р., як Івачів згідно з урядовим листом князів Семена, Солтана та Василя Збаразьких, які ділили вотчину між собою. Від 1672 року – нинішня назва. Під час І світової війни село зазнало значних руйнувань. Є церква храму Христового Воскресіння. Діють ЗОШ І ступенів, бібліотека, клуб, ФАП.

На сьогоднішній день завдяки зусиллям односельчан у селі споруджено братську могилу, і пам’ятний хрест односельцям, що загинули в УПА.

Ще однією зворушливою подією цього села є виходець  ієромонаха чину Найсвятішого ізбавителя отця Зеновія Ковалика, якого світ Папа Римський Іван Павло ІІ проголосив Блаженним.

Він народився 18 серпня 1903 року у селі Івачеві Горішньому, що неподалік Тернополя. Будучи дитиною своїх незаможних батьків, хлопець уже змалку відчував потяг до знань, до просвітництва. Юнака вабив поклик, голос з гори, з самих небес. Спочатку Зеновій вступив до Чину Найсвятішого Ізбавителя і 28 серпня 1926 року склав свої перші монаші обіти. Помітивши неабиякі здібності до навчання, отці послали свого брати на філософсько-богословські студії до Бельгії.

Після закінчення навчання 1932 р. Божа благодать Тайни священства входить у серце і душу молодого монаха.

З того часу він починає і гідно несе протягом свого життя покладений Ісусом священичий Хрест.

Згодом о. Зеновій оселився у Івано-Франківську. Там він проводив місії. Перед самою радянською окупацією 1939 р. о. Ковалик переїхав до Львова, де проживав у монастирі редемптористів, виконуючи обов’язки економа монастиря.

Остання велика проповідь о. Ковалика відбулася у Тернополі 28 серпня 1940 р. куди його направили проповідувати на свято Успення Пресвятої Богородиці, о.Зеновія слухали тисячі вірних, які зібралися на храмове свято. В ночі 21 грудня 1940 р. до монастиря прийшли НКВС, щоб заарештувати його за проповіді, які саме у ті дні він виголошував у церкві при монастирі.

Редемптористи намагалися дізнатися про долю свого заарештованого співбрати, але ці намагання не давали ніяких результатів.

В 1941 р. стало відомо, що о. Ковалика тримають у тюрмі по вулиці Замарстинівській. За час своєї шестимісячної неволі він відбув двадцять вісім важких допитів.

У 1941 році, коли німецькі війська почали наступати на Львів, енкавеесівці, не маючи змоги забрати в’язнів із собою і не бажаючи залишити на волі, почали їх розстрілювати. Однак о. Ковалика їм було замало просто розстріляти:  пригадавши йому проповіді про розіп’ятого Христа, кати розіп’яли священика прибивши його до стіни тюремного коридору.

Коли до Львова увійшли німецькі війська, вони відчинили усі в’язниці для того, аби прибрати великі гори трупів. Тоді люди кинулися на пошуки своїх рідних. Як розповідають очевидці, найбільшим жахом для них був вигляд розп’ятого священика, у розпорений живіт якого кати засунули мертву недоношену дитину.

Івачівці живуть у селі, яке подарувало Богові, Святій Церкві, Україні, всьому світові цю видатну людину, мудрого священика, місіонера, високоосвіченого і мужнього проповідника, ревного Пастиря і Свещеномученика Зеновія. Це велика честь і гордість не тільки для цього невеликого села, а й для всього Тернопільського краю, України.